Прилуцька райветлікарня інформує
ЛЕЙКОЗ великої рогатої худоби
- інфекційна, хронічна хвороба пухлинної природи, яка характеризується злоякісним розмноженням клітин кровотворних органів з порушенням їх дозрівання, що зумовлює дифузну інфільтрацію різних органів і тканин та утворення в них злоякісних пухлин.
Хвороба має три послідовні стадії розвитку:
- інкубаційну, коли тварина заражена збудником, але антитіла в неї ще не виявляють за допомогою відповідних методів досліджень;
- продромальну- з моменту виявлення позитивної на лейкоз серологічної реакції до появи перших клінічних ознак;
- клінічну – після виявлення гематологічних або клінічних ознак хвороби.
Збудником лейкозу ВРХ є онкогенний РНК-вірус з родини ретровірусів. До вірусу лейкозу ВРХ сприйнятливі велика рогата худоба незалежно від породи, віку й продуктивності, а також вівці, кози, кролі, свині та менш сприйнятливі коні, коти, собаки, морські свинки, миші.
Вірус лейкозу розмножується в культурах клітин ВРХ, овець, а також у культурах клітин людини. Паразитує в лімфоцитиах і взаємодіє з клітиною на рівні її генетичного апарату-ДНК. Вірус нестійкий у зовнішньому середовищі, гине при температурі 80° протягом 1 хвилини.
В інфікованих вірусом лейкозу тварин особливо в клінічній стадії змінюються обмінні, біохімічні процеси і, як наслідок, відбуваються зміни якісних характеристик молока і м′яса та накопичення в них шкідливих для організму тварин і людей продуктів обміну, зокрема метаболітів триптофану, які мають канцерогенну дію.
Джерелом збудника є заражені вірусом лейкозу тварини на всіх стадіях інфекційного процесу.
Вірус виділяється з організму заражених тварин з кров′ю, молоком, слиною, іншими секретами й екскретами, що містять лімфоцити, які є активними факторами його передачі.
Шляхи зараження тварин: парентеральний, ентеральний. Збудник лейкозу передається горизонтальним шляхом- при порушенні правил асептики та антисептики під час нумерації тварин, ветеринарних маніпуляціях, осіменінні спермою, яка містить клітини крові, контактним шляхом, доїнні інфікованих та здорових тварин одним доїльним апаратом тощо. Не виключена можливість перезараження тварин певними кровососними комахами та вертикальним шляхом ( внутріутробно).
Основні заходи ефективного забезпечення благополуччя тваринництва щодо лейкозу:
- своєчасна діагностика хвороби;
- чітке знання епізоотичної ситуації в кожному стаді;
- негайне виведення зі стад інфікованих вірусом лейкозу тварин, їх ізоляція з наступним забоєм;
- проведення чіткого обліку, нумерації та ідентифікації тварин;
- дотримання асептики та антисептики при масових обробках тварин;
- проведення ретельної дезінфекції тваринницьких приміщень після ізоляції вірусоносіїв.
( З « Інструкції з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу», розділ І « Загальні положення»).
