Радіодиктант національної єдності у Парафіївській ТГ
Пащенко Валерія, 9 клас
Бережівський ліцей Парафіївської селищної ради
Що таке стійкість?
Що таке стійкість? Що означає це слово? Дивлюсь у Вікіпедію й читаю: «Стійкість – це уміння проходити крізь життєві випробування, зберігаючи, відновлюючи та плекаючи при цьому психічне здоров’я, особисту цілісність, соціальні зв’язки».
Я думаю, що це надзвичайно важлива якість будь-якої людини. З нею народжуємося. Вона росте разом з нами, міцніє. Чим більше на нашому шляху труднощів та викликів, тим сильнішими ми стаємо.
Стійкість – це піднятися, коли впадеш; жити й творити, ні на що не зважаючи; бути мужніми, не дивлячись на страх.
Прикладом стійкості для мене є мої бабуся й дідусь, що пройшли крізь життєвий досвід випробувань. Вони просто вчать своїм прикладом і порадами. Дідусь мій – ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС. Немало всього побачив. І мені він завжди говорить, що стійкість – це вибір жити. Людина може пройти навіть найскладніші випробування, якщо збереже відчуття сенсу свого життя.
А ще я захоплююся стійкістю своїх односельців-воїнів. Вчорашні школярі Василишин Віктор, Литовченко Богдан, Латун Михайло… Вони не просто сиділи в новинах і в переживаннях за майбутнє, а зі зброєю в руках пішли захищати свою Батьківщину. Для них це не просто обов’язок, це гідність і честь.
Стійкість – це не боятися, перемогти страх, знайти в собі сили піднятися, здолати всі негаразди й проблеми. На зустрічі в ліцеї учасник бойових дій на Донбасі Фесан Костянтин Сергійович розповідав нам, як важко доводилося на полі бою йому і його побратимам. Але вони витримали, вийшли з тяжких битв переможцями, хоча й мали значні втрати. Їхня стійкість виявилася у незламності та силі духу, вірі в перемогу.
Мій сусід Андрусенко Михайло Володимирович із 2014 року захищав кордони нашої України. Багато розповідав він про своїх товаришів, про їх хоробрість, готовність прийти один одному на допомогу інколи навіть ціною власного життя. Їх неймовірна стійкість вижити й виконати поставлене завдання у надзвичайно складних умовах вражає. «Для того, щоб вистояти, перемогти ворога, - говорив він, - треба бути оптимістом, впевненим у своїх силах.»
Хотілося б ще згадати і про мовну стійкість. До повномасштабного вторгнення у великих містах переважала російська. І мимоволі навіть україномовні переходили на «москальську». Середовище тиснуло. Людям здавалося: якщо висловлюватися українською, тебе сприйматимуть як білу ворону.
Коли ж почалася війна, в тренді стала рідна, солов’їна. І багато з тих, хто роками розмовляв мовою агресора, тепер свідомо спілкуються нашою державною. І цивільні, і військові. Я особисто знаю таких. Глибоко поважаю їх за це.
Прочитала нещодавно слова Ірени Карпи: «Мова – це страшенна зброя. Тим, що говориш українською, ти вже чиниш протест владі хамів», - і повністю з цим згодна. Мовна стійкість надзвичайно важлива.
25 жовтня до Дня української писемності відбувся Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Це найбільший флешмоб, що об’єднує знавців української мови по всьому світу. Я й мої друзі долучилися до нього, щоб відчути себе частиною великої спільноти, щоб ще раз показати світові, що ми, українці, вистояли, що бережемо свою мову, культуру й традиції, що ми вільний народ. У цьому наша сила.
Тож плекаймо стійкість одне одного та свою власну. Бо зі стійкості кожного з нас народжується стійкість цілої нації!
