Держпраці інформує про Всесвітній день боротьби з дитячою працею
12 червня відзначається Всесвітній день боротьби з дитячою працею. Цей день встановлений Міжнародною організацією праці у 1997 році з метою нагадати суспільству про страждання, з якими стикаються мільйони дітей у всьому світі, які вимушені працювати в небезпечних умовах, позбавлені нормального дитинства та можливості отримати освіту.
Усі діти мають право на захист від експлуатації дитячої праці. Це право передбачено низкою міжнародних актів. Однією з найперших Конвенцій МОП було заборонено використання праці дітей віком до 14 років на промислових підприємствах (1919 рік). Згодом ухвалено й інші документи, серед яких особливе місце посідає Конвенція МОП № 182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці», прийнята в 1999 році (Україна ратифікувала цю Конвенцію у жовтні 2000 року) визначила необхідність боротьби з рабством, сексуальною експлуатацією, участю у збройних конфліктах, тощо.
Принцип 9 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, встановив що дитина не може прийматися на роботу до досягнення належного вікового мінімуму; їй у жодному разі не повинні доручатися чи дозволятися роботи або заняття, які є шкідливими для її здоров’я або перешкоджають її освіті, фізичному, розумовому чи моральному розвитку.
Конвенція про права дитини (ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91) визнала право дитини на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може являти небезпеку для здоров’я, бути перешкодою в одержанні нею освіти чи завдавати шкоди її здоров’ю, фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку.
Європейська соціальна хартія (ратифіковано із заявами Законом № 137-V від 14.09.2006) забезпечила права дітей на захист від фізичних та моральних ризиків, на які вони наражаються, на належний соціальний, правовий та економічний захист, надання освіти, визначила мінімальний вік для прийняття на роботу, встановила обмеження доступу до небезпечних форм праці та право молодих працівників i учнів на справедливу заробітну плату або іншу відповідну допомогу.
Статтею 32 Цивільного кодексу України встановлено, що неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18 років.
За законодавством України допускається праця дітей після досягнення ними 16-річного віку, і виключно у ситуаціях для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час – з 14 років. У трудових відносинах діти прирівнюються у правах до дорослих, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці користуються цілим рядом пільг: скорочений робочий час при повному розмірі заробітної плати, подовжена тривалість щорічної відпустки, заборона працювати у шкідливих умовах, у нічний час, у вихідні дні та надурочно. Обов’язковою умовою прийняття на роботу неповнолітніх є те, що неповнолітніх працівників повинні приймати на роботу лише після попереднього медичного огляду.
В зв’язку з цим хотілось нагадати, що дотримання прав дітей у трудових відносинах – це обов’язок кожного роботодавця, адже діти це майбутнє будь-якої нації і завдання кожного докласти максимум зусиль щоби створити світ, де кожна дитина матиме можливість вирости сильною, творчою та щасливою особистістю!
Головний державний інспектор відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності у Чернігівській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксана Писана
