Незламні жінки незламної Чернігівщини...
Незламні жінки незламної Чернігівщини...
Їх руки плетуть сітки, а серце — молитви. Вони, попри біль і втрати, знаходять у собі сили і ресурс допомагати та бути корисними. Кожен вузлик — це турбота, віра і тихе «бережіть себе» для тих, хто на передовій. Кожна сітка — це шанс врятувати чиєсь життя.
А ще це про незламність, яка народжується не в гучних словах, а в тихих, щоденних справах. Бо Перемога — це не лише про фронт, а і про тил. Це про кожного з нас… І про таких, як ці наші незламні жінки.
Одна з них - Тетяна, переселенка з прифронтового села на Чернігівщині. Їй би сьогодні просто радіти життю — обіймати дітей (їх у неї четверо), тішитися вісьмома онуками, будувати "спокійні" плани на завтра. Але війна переписала її долю, принісши найважчі випробування. Син пішов боронити рідну землю. Чоловік загинув, підірвавшись на ворожій міні. Біль, який неможливо передати словами... Але навіть після таких втрат жінка не зламалася. На новому місці вона не залишилася осторонь - долучилася до суспільно корисних робіт, до праці на Перемогу!
